Є повір’я, що 19 грудня, в день святого Миколая, здійснюються всі найзаповітніші мрії у діточок, які найбільше цього заслуговують. Саме для таких дітей Миргородщини працівники районної станції юних туристів вирішили організувати незабутню, казкову подорож до столиці нашої Батьківщини – міста Києва. І ось, нарешті, настав цей довгоочікуваний день! На комфортабельному автобусі ми дісталися до міста-героя. Майже всі діти з групи ніколи раніше не бували в Києві, тому вони захопленими поглядами, дуже уважно розглядали краєвиди за вікном. Усі були вражені величчю та красою міста. Першим пунктом програми нашої подорожі було відвідування музею воскових фігур. Він складається з п’яти тематичних залів, де діти наочно побачили дуже реалістичні воскові фігури людей, які мали визначні ролі в історії, політиці, мистецтві і літературі всього світу і почули цікаву та змістовну розповідь екскурсоводів.

   З піднесеним настроєм та чудовими враженнями  від побаченого в музеї наша весела компанія попрямувала до автобуса, де нас уже чекав екскурсовод. Подорожуючи містом, ми почули розповідь про заснування, історію та розвиток Києва, побачили найбільш вражаючі пам’ятки культури та мистецтва. В столиці багато визначних місць, які варто побачити, але звичайно ж все за один день обійти неможливо. Будь-яка екскурсія починається з огляду найстаровинніших пам’яток, і тому нас насамперед повезли до Києво-Печерської Лаври. Багато білокаменних церков з золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі Дніпра. Ми відвідали Патріарший Свято-Володимирський кафедральний собор . Це не тільки один з найвеличніших храмів світу, збудованих у XIX ст., але й пам'ятник видатному християнському сподвижнику, святому рівноапостольному князю Володимиру Великому, який впровадив  спочатку в Києві, а потім і в усій своїй країні істинну віру. Великий князь прилучив свій народ і свою державу до світової християнської цивілізації, яка вже мала майже тисячолітню історію..Нам розповіли про Золоті ворота у Києві – пам’ятку фортифікаційного будівництва ХІІ сторіччя, одну з небагатьох, які збереглися до нашого часу. Колись, ця споруда вражала своєю величчю та неприступністю: поверх великої бойової башти була розташована церква Благовіщення – це було досить символічно як для християнського міста, тому що ці ворота були на той час головним в’їздом до Києва. Золоті ворота було збудовано у 1164 році, після того, як було закінчене зведення захисних валів нового міста. Також нас вразила велич монументу Батьківщина-мати, який видно практично з будь-якого кутка Києва. А ще Київ немислимий без Хрещатика та Майдану Незалежності – головної вулиці та площі міста. Тому наступним пунктом призначення була найвідоміша в Україні вулиця — Хрещатик. Ніколи у житті ми не бачили такої кількості людей і магазинів, розташованих у чудових старовинних будинках. Відвідали пам’ятник засновникам Києва Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либідь. Екскурсовод нам розповіла, що пам'ятник засновникам Києва на Дніпрі є візитівкою столиці України, що символізує її багаторічну історію. Монумент було відкрито навесні 1982 року в парку на Дніпровській набережній біля мосту Патона. Цю подію приурочено до 1500-річчя з дня заснування Києва. Скульптурна композиція виконана у формі тури, на якій встановлені фігури братів Кия, Щека, Хорива та їх сестри Либідь - легендарних засновників стольного града Києва. Матеріал, з якого зроблено монумент, - це кована мідь, а сам постамент – з граніту. Біля підніжжя - організовано невеликий басейн. У столичних молодят існує традиція. У день одруження вони приїжджають до пам'ятника засновникам Києва й закидають човен квітами на щастя. Вже склалося таке повір'я, що пара повинна стати спиною до монумента й через голову закинути букет у човен. Якщо попадання влучне, значить сімейне життя складеться.

   Захоплені враженнями, ми незчулися, як промайнуло пів дня і настав час обіду. На нас уже чекав накритий стіл у кафе «Пузата хата». Відпочивши та посмакувавши, задоволені та розімлілі ми відправились до Національного цирку України на новорічну виставу «Попелюшка». Серед казкових персонажів ми зустрілись не тільки з Мачухою та її вередливими доньками, але і з придворними дамами та лордами, ну і звичайно Попелюшкою, Принцом, Королем та Хрещеною матір’ю – феєю. Глядачам разом із Попелюшкою потрібно було пройти складні випробування, які підготувала зла Мачуха та названі сестри, аби потрапити на новорічний бал до королівства, та зустріти свого Принца. На казковий, чарівний бал було запрошено багато заморських гостей, серед них ми побачили і дресирувальників хижих звірів, і повітряних гімнастів, які щодуху поринали у світ небезпечних трюків, і акробатів, які дивували нас красою людського тіла. Саме тут ми навчили маленьких хлопчиків і дівчаток бути сильними та вірити у добро. Бо там, де панує добро, відбуваються справжні чудеса.

   Потім ми відправилися до Софіївської площі, на головну ялинку країни. В очікуванні, коли святий Миколай запалить вогні ялинки, діти покатались на льодових гірках, каруселях, пограли в сніжки, пофотографувались з казковими персонажами. І ось, нарешті, мета нашої подорожі досягнута! Ялинка запала казковими, новорічними вогнями!

   Стомлені та щасливі наші діти рушили до автобуса, де отримали солодкі подарунки від святого Миколая і з чудовим настроєм відправилися додому.

   Ця казкова подорож відбулася завдяки не байдужим людям, які в цей нелегкий час змогли фінансово допомогти в організації поїздки та подарувати дітям неймовірні новорічні враження та віру в добро. Колектив Миргородської районної станції юних туристів висловлює щиру подяку директору ДП ДГ ім. Декабристів Володимиру Цибенку, голові фермерського господарства «Мрія» Івану Тютюннику, генеральному директору УкрЛАТагро Віталію Крижанівському, ЗАТ Миргородський «Агрошляхбуд» Миколі Патенку, директору Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства Івану Безлунному, директору МП «Контакт» Олександру Карпенку, керівнику магазину «Ангел» Наталії Віщун, генеральному директору ТДВ «Миргородський хлібзавод» Олександру Бзенко, керівнику ТОВ «Гранд – Трейдінг» Леоніду Бабенку, керівнику кафе «Козацькі Розваги» Валерію Никоненку, керівнику кафе «Хуторок» Ніні Чорнобай, керівнику магазину «Стройся» Ігору Єргієву, завідуючій поліклінічним відділенням для дорослих Миргородської ЦРЛ Наталії Мілько, голові «Спілки Самаритян» В’ячеславу Белову. Щиросердечно дякуємо цим добрим, безкорисливим людям за радість свята. Нехай Всевишній дарує Вам довгі і щасливі роки життя, міцне здоров'я, радість від кожного прожитого з користю для людини дня.